Функціональна діагностика зубів

Зміна прикусу протягом усього життя – це природний процес. Неправильне змикання щелепи відбувається через наявність пломб, стертих або зруйнованих зубів, наприкінці це призводить до деформації щелепного суглоба та перенапруги м’язів. Функціональна діагностика зубів потрібна для того, щоб виконати гарну та правильну реставрацію, результат якої – відсутність дискомфорту та болях у суглобі та правильне жування.

Сутність функціональної діагностики

Функціональна діагностика зубощелепної системи – це невід’ємна частина сучасної стоматології. Лікарі часто нехтують ретельною діагностикою жувального органу, незважаючи на те, що це дуже складна система функціональних та структурних зв’язків. Це комплекс процедур, завдяки якому можна виявити патології, дізнатися про захворювання та інші порушення у функціонуванні зубощелепної системи.

Такий метод діагностики сучасний і дуже популярний, адже завдяки йому можна визначити безліч захворювань, які не видно просто на знімку або під час огляду. Найкраще, якщо стоматологи поєднує кілька видів обстежень, адже тільки так можна виявити усі недуги. Завдяки функціональній діагностиці можна правильно визначити захворювання.

Завдання функціональної діагностики

Завдяки функціональній діагностиці можна виявити патології або хвороби у всіх органах зубощелепної системи, а саме:

• М’язи;
• Зв’язки;
• Зуби;
• Суглоби;
• М’які тканини.

Провівши функціональну діагностику, стоматолог може з’ясувати:

• Чи є у пацієнта проблеми з жуванням;
• Відстежити ознаки появи захворювання на ранніх стадіях та запобігти його;
• Визначити порушення зубощелепної системи;
• Чи не впливає захворювання зубів на роботу інших органів.

Види функціональної діагностики

Прийнято виділяти велику та малу функціональну діагностику. І той і той вид передбачає виконання деяких діагностичних процедур, як-от візуальний огляд, аналізи тощо. Інструментальна функціональна діагностика зубощелепної системи має на увазі виконання таких процедур:

• Рентген – зображення зуба;
• Панорамний знімок – детальний знімок щелепного апарату;
• Комп’ютерна томографія – 3Д зображення щелепи, завдяки чому її можна детально вивчити з усіх боків.
• Телерентгенограма – дозволяє отримати інформацію про кісткові структури та м’які тканини.
• Ортопантомограма – відображає будову суглобів та кісток.
• МРТ – відображає стан суглобів та м’яких тканин.
• Кондилографія – дозволяє відстежити суглобові переміщення.

Існують такі та візуальні способи діагностики:

• Оцінка прикусу восковими пластинами – таким чином можна визначити те, як зуби та щелепа контактують один з одним.
• Пальпація – дослідження м’язів шиї та голови, адже вони безпосередньо задіяні із зубощелепною системою.
• Створення зліпка щелепи та зубів – відтворення зубощелепної системи у вигляді візуальної моделі.

Завдяки всім перерахованим способом обстеження можна з’ясувати, в якому стані знаходиться жувальний апарат, а також як працюють супутні органи. Крім цього, якщо стоматолог використовують цілий комплекс досліджень, я не віддає перевагу лише деяким, то шанси на встановлення більш точного діагнозу збільшуються в рази.